Зовнішнє незалежне оцінювання: регіональний аспект

Європейський і світовий досвід переконливо свідчить, що чим вищим є рівень освіти населення, тим краще живуть люди, тим досконалішими є демократичні інститути. Успіху досягає те суспільство, в якому освіта й наука є реальними пріоритетами державної політики [1].

Одним з пріоритетів в галузі освіти України, як і в минулі роки, залишається забезпечення громадянам рівного і справедливого доступу до якісної освіти, впровадження незалежного зовнішнього оцінювання [5,6].

Мета впровадження незалежного оцінювання:

• забезпечення  рівного і справедливого доступу до якісної освіти для всіх без винятку: як випускників поточного так і минулих років;
• проведення загальнонаціонального моніторингу рівня вітчизняної освіти;
• переосмислення  місії університету, якою має бути творення науки, нових знань, навчання студентів, передача знань наступним поколінням;
• усунення подвійного стресового навантаження на дитину, яка двічі складає екзамени з одного й того самого предмета  – спочатку в школі, а потім у ВНЗ[1].

До особливостей незалежного оцінювання  2008 року можна віднести:

• незрівнянно більші, ніж у попередні роки, масштаби. Якщо в 2007 році в Україні зовнішнє тестування пройшли 117 тисяч випускників загальноосвітніх навчальних закладів  (з них в Донецькій області згідно квоті Міністерства освіти і науки 5401),   то у 2008 році - 461210  (з них в Донецькій області – 39807 ) [7] Уперше тестування проходили випускники попередніх років, а також випускники ВНЗ I-II рівнів акредитації;
• кількість предметів тестування збільшилась до 11. Слід зауважити, що за бажанням випускників результати ЗНО з української мови, математики, історії України зараховувались як результати підсумкової державної атестації [3];
• на відміну від попередніх років, у 2008 році вступ до всіх без винятку українських ВНЗ, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, здійснюється за результатами зовнішнього оцінювання. В Умовах прийому до ВНЗ [4] зафіксовано, що навчальний заклад вступних випробувань не проводить, окрім творчих конкурсів та випробувань з іноземної мови. У 2008 році статус сертифіката набагато вищий, ніж у попередні роки. Але абітурієнти з сертифікатами  нижчими, ніж 124 бали, у вступній кампанії 2008 року  участі приймати не будуть.

Для проходження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень в області зареєструвалося 47067 випускників поточного та минулих років (9 % від загальної кількості зареєстрованих в Україні).

У тому числі:

• 29583 випускники загальноосвітніх навчальних закладів (93,8% від загальної кількості);
• 2861 випускник професійно-технічних навчальних закладів (14% від загальної кількості випускників);
• 5057 випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (27,1% від загальної кількості випускників);
• 9566 випускників минулих років[7].

Із числа зареєстрованих учасників зовнішнього оцінювання виявили бажання складати тести з української мови і літератури 100% учасників,  математики – 64,14 %,  історії України - 14 %,  біології – 13,4 %,  основ правознавства – 12,4%, фізики – 6,46 %, хімії – 5%, географії – 2,99%, основ економіки – 2,29%, всесвітньої історії – 1,3%, зарубіжної літератури – 0,5% випускників поточного та минулих років (рис.1).

    

Рис.1. Співвідношення зареєстрованих до учасників основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2008 року

Мережа пунктів тестування, які визначено після завершення процедури реєстрації Донецьким регіональним центром оцінювання якості освіти разом з управлінням освіти і науки облдержадміністрації у відповідності до кількості і місця реєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання з кожного предмета, складала 193 пунктів. З них: на базі загальноосвітніх навчальних закладів – 151, на базі професійно-технічних навчальних закладів – 30, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації – 8, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації – 4.

Охорона громадського порядку на пунктах тестування під час проведення зовнішнього оцінювання забезпечувалась місцевими органами Міністерства внутрішніх справ України.

Управлінням освіти і науки облдержадміністрації, обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти через засоби масової інформації, на курсах підвищення кваліфікації викладачів загальноосвітніх дисциплін, на нарадах керівників міст (районів), семінарах проводилась  роз’яснювальна робота щодо особливостей організації вступу до вищих навчальних закладів ІII-IV рівнів акредитації та проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2008 році, розповсюджувались програмні матеріали, зразки тестових завдань, методичні рекомендації. Впродовж навчального року в режимі on-line пройшли тестування з математики та історії близько 7 тисяч учасників тестування. У січні-лютому бажаючі пройшов заочне тестування за  матеріалами «Вісник ТІМО». У березні 2008 року з метою надати можливість  учням і педагогам в реальному режимі ознайомитись з процедурою тестування за матеріалами Українського центра оцінювання якості освіти проводилось пробне тестування. Загальна кількість пробних тестів склала 12 113. Кожен з учасників, незважаючи на недосконалість пробних тестів, міг реально оцінити свої власні здобутки, побачити свої недоліки, опрацювати ще раз тренувальні матеріали. Після проведення пробного тестування серед учнів проводили  бесіди, анкетування на предмет самооцінки кількості виконаних завдань, чинників, які могли вплинути на результат, подальших дій щодо підготовки до основної  сесії тестування. Всі отримані результати обговорювались на міських (районних) нарадах керівників навчальних закладів, методичних об'єднаннях вчителів з метою визначення подальших напрямків роботи з учнями. Співвідношення кількості учасників пробного тестування (учні загальноосвітніх навчальних закладів) до зареєстрованих для участі у основній сесії представлено на рис.2.

              

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання проводилась з 22 квітня по 4 червня 2008 року. Серед випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти  у основній сесії найкращі результати з двох тестів мали:

• Зайцев Ярослав, 400 балів (українська мова та література, математика), НВК м.Красноармійська;
• Воронова Аліна,  399,5 бали (українська мова та література, історія України), ЗОШ № 45 м. Донецьк;
• Гунська Катерина, 399 балів (українська мова та література, математика), обласний ліцей при ДонНУ, м. Донецьк;
• Максимов Олексій, 399 балів (українська мова та література, математика), НВК №1 м. Донецьк;
• Міщенко Павло,  395 балів (українська мова та література, математика), обласний ліцей «Ерудит», м. Донецьк;
• Чихрадзе Кирил, 395 балів (українська мова та література, математика), обласний ліцей «Ерудит», м. Донецьк;
• Щербина Марина, 394,5 бали (українська мова та література, математика), обласний ліцей «Ерудит», м. Донецьк;
• Бондаренко Інна,  394 бали (українська мова та література, математика), обласний ліцей «Ерудит», м. Донецьк.

Географія учасників тестування 2008 року, які набрали максимальну кількість балів з окремого предмету (200 із 200 можливих), виглядала наступним чином:

• українська мова та література (по Україні - 222, в області - 7)

• математика (по Україні - 227, в області - 12)

• історія України  (по Україні - 62, в області - 1)

• хімія  (по Україні - 19, в області - 4)

• фізика  (по Україні - 39, в області - 2)

• основи правознавства (по Україні - 46, в області - 2)

В той же час з всесвітньої історії, географії, біології, економіки, зарубіжної літератури  жоден випускник максимальної кількості балів не набрав.

Аналіз даних по зарахуванню результатів ЗНО як підсумкової державної атестації з української мови та літератури серед медалістів (рис. 3) показав, що 65,6% претендентів на медаль  зарахували результати ЗНО. 

Аналогічний аналіз з математики показав, що 29,4% робіт претендентів на медаль зарахували результати ЗНО як підсумкову державну атестацію в школі. Одними з чинників такої розбіжності міг бути факт, що не всі претенденти на медаль обирали математику як тестовий іспит (наприклад, більшість абітурієнтів медичних університетів) та й виокремлення субтесту, при умові рішення більш складних завдань для ВНЗ, не в повній мірі свідчило про дійсні математичні здібності випускника.

Звичайно говорити про високі результати приємніше, ніж про недоліки.  А на сьогоднішній день можемо констатувати, що кількість учасників тестування, які залишились за межею 124 балів і не зможе прийняти участь у вступній кампанії 2008 року, для області значна і коливається в межах від 5% до 14% з різних предметів.  6,8 % учасників ЗНО показали рівень знань  менше 124 балів з двох  і більше предметів.

Проведення ЗНО 2008 знову загострило проблеми:

• не унормовані обов’язки і відповідальність різних державних інституцій щодо проведення ЗНО. Значна частина роботи була покладена на працівників шкіл і відділів освіти, що негативно позначились на навчально-виховному процесі;
• несвоєчасне забезпечення нормативними, інформаційними, методичними матеріалами; зміни нормативної бази щодо ЗНО протягом навчального року;
• відсутність вільного доступу до перевірених робіт з метою визначення об’єктивності перевірки;
• зміни критеріїв оцінювання тестових завдань; оприлюднення критеріїв після отримання результатів, що призводить до непорозумінь як серед дітей, так і батьків, і громадськості;
• незацікавленість вищої школи у впровадженні зовнішнього незалежного оцінювання, несвоєчасність визначення вступних іспитів, розбіжність іспитів на однакові спеціальності.

Отримані результати  потребують глибокого аналізу за наступними напрямками:

• виявлення чинників, які сприяли успішному проходженню ЗНО, а особливо тих, які призвели до незадовільних показників;
• вивчення зв’язку між успішністю учня та соціальними умовами його життя, результатами роботи педагогів, моральними установками, цінностями, запитами;
• оцінювання якості ресурсного потенціалу: кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення, оснащеності навчальних закладів;
• вимірювання величини впливу на навчальний процес освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання;
• визначення найбільш ефективних моделей організації та функціонування закладів освіти з метою поширення досвіду роботи.

Необхідно не тільки школам переглянути систему впровадження в навчальний процес тестових технологій і систему підготовки учнів до випускних іспитів, а й ВНЗ долучитись до цього процесу. Саме ВНЗ могли б стати ініціаторами підготовки кваліфікованих фахівців по створенню якісних тестових завдань, підготовки екзаменаторів для перевірки відкритої частини тестів, наукових дослідженнях ефективності системи зовнішнього незалежного оцінювання у формуванні контингенту студентів ВНЗ. Адже рівень знань майбутніх абітурієнтів – це індикатор успішності   ВНЗ, його місця в системі національної освіти.

Отримані результати - це привід глибоко замислитись, проаналізувати слабкі сторони, знайти оптимальне рішення для подолання проблем та негараздів, сприяти розбудові якісної освіти в регіоні і державі.

1. Виступ міністра освіти і науки України Івана Вакарчука на нараді за участю Президента України з питань забезпечення функціонування та розвитку освіти 26 лютого 2008 року.
2. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні / під заг.ред. О.І.Локшиної – К.: К.І.С., 2004. – 160 с.
3. Наказ Міністерства освіти і науки від 27 грудня 2007 №1171 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2008 році».
4. Наказ Міністерства освіти і науки від 27 грудня 2007 №1172 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2008 році».
5. Указ Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні».
6. Указ Президента України від 20 березня 2008 року № 44/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні».
7. http://www.testportal.gov.ua